Довгий час я вважав креветок таким собі «доповненням» до акваріума. Ну, повзає щось маленьке по моху, і нехай повзає. Аж поки одного разу не запустив десяток вишневих креветок у свій наноакваріум — тимчасово, «перетримати для знайомого». Знайомий за ними так і не прийшов. А я через місяць зловив себе на тому, що сиджу перед акваріумом із чаєм і вже пів години спостерігаю, як руда дрібнота методично «пасеться» на корчі, перебираючи лапками швидше, ніж я друкую.
Так у моєму житті з’явилися креветки. Потім був окремий креветочник, перші линьки, перша ікра під черевцем самки, перший випадковий геноцид через необережність із ліками (про це нижче — щоб ви не повторили). Сьогодні зберу весь цей досвід у один гід для тих, хто тільки придивляється до цих істот.
Чому креветки — це окреме задоволення
Креветки — не «риби другого сорту», а зовсім інший тип домашнього улюбленця. Ось за що їх люблять:
- За ними цікаво спостерігати. Вони постійно зайняті: пасуться, чистять, перебирають ґрунт, влаштовують «танці» під час линьки сусідки. Це медитативніше за будь-яких рибок.
- Вони корисні. Креветки — природна «клінінгова служба»: підбирають залишки корму, об’їдають водорослеві обростання і загиблі частини рослин. Після моїх водоростеїдів це друга лінія оборони проти водоростей.
- Їм не треба багато місця. Повноцінна колонія живе навіть у 20–30 літрах — креветки чудово пасують до наноакваріума.
- Вони розмножуються самі. Побачити, як колонія з 10 креветок за пів року перетворюється на 100+ — окремий кайф, доступний без нерестовиків і танців із бубном.
Основні види для початківця
Умовно всіх популярних прісноводних креветок ділять на дві великі групи за вибагливістю — і плутати їх не можна.
Неокарідіни: з них і починайте
Neocaridina davidi — ті самі знамениті вишневі креветки (вишні) та вся їхня кольорова палітра: червоні, жовті, помаранчеві (сакура), сині (blue dream), чорні, зелені. Розмір 2–3 см.
Це найвитриваліші акваріумні креветки: живуть у звичайній водопровідній відстояній воді, терплять широкий діапазон параметрів, активно розмножуються без жодної допомоги. Саме з вишень варто починати всім. Про них я готую окрему детальну статтю.
Один нюанс: різні кольори неокарідін — це одна біологія. Якщо посадити разом червоних, жовтих і синіх, за кілька поколінь отримаєте табунець сіро-бурих «дикунів». Хочете чистий колір — тримайте один колір на акваріум.
Креветка Амано
Caridina multidentata — легенда, яку зробив популярною сам Такаші Амано, батько акваскейпінгу. Більша за вишню (до 5 см), сіро-прозора з пунктирними цятками. Це найкращий поїдач водоростей серед креветок — нитчатку вона їсть так, як ніхто інший.
Особливість: у прісній воді Амано не розмножується (личинкам потрібна солонувата вода), тому колонії не буде — скільки купили, стільки й живе. Зате живуть довго, до 5+ років.
Карідіни (кристали, тигри, пчілки)
Червоно-білі «кристали» (Crystal Red), чорно-білі пчілки, тайвань бі — фантастично красиві, але це вже інша ліга. Їм потрібна м’яка кисла вода на осмосі з ремінералізацією, стабільна температура і досвід. Правило просте: рік успішного утримання вишень — потім кристали. Не навпаки.
Кого я б не радив початківцю
Фільтратори (банановий, габонський) — цікаві велетні, що ловлять їжу «віялами», але вимогливі до стабільної течії та годування. Макробрахіуми (довгоклешневі) — а от це взагалі не «мирні креветки»: хижаки, які підросши, ловитимуть ваших рибок уночі. Продавці про це часто «забувають» сказати.
Акваріум для креветок: що їм потрібно
Об’єм. Від 10 літрів технічно, від 20–30 — комфортно. У більшому об’ємі параметри стабільніші, а стабільність для креветок важливіша за конкретні цифри.
Вода. Для неокарідін: температура 20–25 °C, pH 6,5–7,8, обов’язково наявність карбонатної та загальної жорсткості (kH 2–6, gH 6–10). Жорсткість критична: з неї креветка будує панцир. У занадто м’якій воді почнуться проблеми з линькою — а невдала линька для креветки означає загибель.
Без аміаку та нітритів — узагалі. Креветки чутливіші за риб, тому запускати їх можна тільки в повністю зациклений акваріум, і аж ніяк не в перший тиждень після заливання води.
Фільтр. Ідеально — губковий (аерліфтний): він безпечний для дрібноти і сам по собі є «пасовищем». Якщо фільтр внутрішній чи зовнішній — вдягніть на забір води дрібну губку-передфільтр, інакше креветята регулярно вирушатимуть у подорож усередину помпи.
Мох і укриття. Креветкам потрібні місця, де ховатися після линьки, а малечі — де рости в безпеці. Яванський мох — головна креветкова рослина всіх часів. Плюс коряжка: з обростань на ній креветки збирають чималу частину раціону, а виділювані нею гумінові речовини їм лише на користь.
Кришка або покривне скло. Креветки — ще ті альпіністи, особливо у свіжозапущеному акваріумі. Знайти засушеного «втікача» за тумбою — класика жанру.
Мідь: головний ворог. Прочитайте це двічі
Тепер про мій «випадковий геноцид», обіцяний на початку. Колись я лікував рибок у загальному акваріумі препаратом від паразитів — і за дві доби втратив усіх креветок до одної. Причина: у складі була мідь.
Мідь смертельна для креветок навіть у мізерних дозах. Вона є в багатьох ліках для риб (особливо проти манки і паразитів) і в деяких добривах для рослин. Тому три правила:
- Читайте склад будь-якого препарату до внесення. Бачите Cu, сульфат міді, «copper» — в акваріум із креветками це не потрапляє ніколи.
- Лікуйте риб у відсаднику, а не в загальному акваріумі.
- Спеціалізовані акваріумні добрива містять мідь у безпечних слідових кількостях — вони ок. А от «народні методи» і городня хімія — ні.
Сюди ж: обробляйте нові рослини перед посадкою (промивання, витримка), бо магазинні рослини часто несуть на собі залишки пестицидів — для риб непомітних, для креветок фатальних.
Годування
У заселеному акваріумі креветки половину раціону знаходять самі: обростання, біоплівка, залишки за рибами. Догодовувати варто 3–4 рази на тиждень маленькими порціями:
- Спеціалізовані корми для креветок (гранули, пластинки)
- Корми зі спіруліною
- Ошпарені овочі: шматочок кабачка, шпинат, кропива — з’їдене за пару годин прибирайте
- Зрідка білкове: заморожений мотиль чи дафнія (раз на тиждень, не частіше)
- Осіннє листя дуба, горіха, мигдалю (сухе, чисте) — і їжа, і «аптечка» в одному
Головне правило те саме, що й з рибами, тільки суворіше: краще недогодувати. Переїдання і залишки корму, що гниють, вбивають більше креветок, ніж усі хвороби разом.
Линька: не лякайтеся «трупів»
Креветка росте стрибками: скидає старий панцир і якийсь час сидить у схованці, поки твердне новий. Знайдений на дні напівпрозорий «привид» креветки — це не загиблий улюбленець, а порожній панцир. Не прибирайте його: мешканці з’їдять його самі, повернувши собі мінерали.
Проблеми з линькою (креветка не може вилізти з панцира, «біле кільце» на тілі) — майже завжди сигнал про воду: замала жорсткість або різкі стрибки параметрів після великої підміни. Звідси порада: підмінюйте воду в креветочнику потроху (10–15% на тиждень) і повільно.
З ким селити: сумісність
Жорстка правда звучить так: для більшості риб креветка — це корм. Питання лише в розмірі рота. Тому:
Безпечні сусіди: отоцинклюси, дрібні водоростеїди, мікрорасбори, дрібні коридораси, равлики. З дорослими вишнями зазвичай мирно живуть неони та інші дрібні тетри — але креветяча малеча все одно частково піде на закуску.
Погані сусіди: скалярії (професійні мисливці на креветок), гурамі, півники, барбуси, цихліди будь-які, золоті рибки — усе, що більше 5–6 см і має мисливський інстинкт.
Хочете справжню колонію, що росте — заведіть видовий креветочник без риб узагалі. Це найкраще рішення, і про запуск такого акваріума я планую окрему статтю.
Розмноження: усе станеться без вас
У неокарідін усе просто до непристойності. Самка (більша, з насиченішим кольором і «сідлом» на спинці) після линьки готова до спарювання, і за кілька тижнів ви побачите під її черевцем гроно ікри, яке вона дбайливо «перевіює» лапками. Ще через 3–4 тижні з ікри виходять повністю сформовані мікрокреветки — копії батьків розміром пару міліметрів. Жодних личинок і солоної води (це в Амано — так, а в вишень — ні).
Ваше завдання — лише не заважати: багато моху, губковий фільтр і відсутність хижаків. За таких умов колонія росте сама собою.
Мій підсумок
Креветки — найпростіший спосіб додати акваріуму життя, не додавши клопоту. Формула старту виглядає так: зациклений акваріум від 20 літрів + губковий фільтр + яванський мох + десяток вишневих креветок + залізне правило «жодної міді». Все. Далі вони впораються без вас, а ви незчуєтеся, як почнете планувати другий акваріум — уже під кристалів.
У наступних статтях розберу окремо вишневих креветок і розведення, креветку Амано як водоростеву спецназівку, і запуск повноцінного креветочника з нуля. Якщо є питання вже зараз — пишіть у коментарях, з радістю відповім.
Внутрішня перелінковка (для редактури при публікації)
- Водоростеїди → /vodorosteyidy/
- Наноакваріум → /nano-aquarium/
- Акваскейп → /aquascaping/
- Запуск акваріума (азотний цикл) → /skilki-chasu-na-zapusk-aquariuma/
- Яванський мох → /java-moss/
- Відсадники → /vidsadnyky-dlia-ryb/
- Коридораси → /corydoras/
- Неони → /neon-tetra/
- Скалярії → /angelfish/
- Гурамі → /gourami/
- Півники → /pivnyk-betta/
- Цихлідник → /aquarium-cikhlidnic/
- Барбуси → /barbusy/ (нова стаття — лінк у розділі сумісності)
- Майбутні статті плану: №32 «Вишневі креветки» (анонсована двічі), №33 «Креветка Амано», №39 «Кристали», №41 «Креветочник» (анонсована в підсумку) — після публікації проставити лінки.
Примітка щодо структури сайту
Стаття задумана як хаб нової категорії «Креветки та равлики». Якщо створювати категорію поки не хочеться — можна тимчасово опублікувати у Wiki, а після виходу статей №32–34 перенести всі разом у нову рубрику.
